Розділ «Вільгельм Телль»

Усі троє, подавши один одному руки, стоять деякий час мовчки.

Мельхталь

Сліпий мій батьку!

Хай дня визволення ти не побачиш, —

Його почуєш ти. Верхів’я гір

Сигнальними вогнями запалають,

Впадуть тиранів кам’яні твердині,

І радість принесе твоїй хатині

Луна вістей про волю в нашім краї,

І промінь світла ніч твою осяє!

Розходяться.

Дія друга

Ява перша

Замок барона Аттінгаузена.

Готичний зал, оздоблений гербовими щитами і шоломами. Старий барон, років вісімдесяти п’яти, високий на зріст, з благородною осанкою, одягнений у хутряний камзол, стоїть, спираючись на посох з рогом сарни замість набалдашника. Куоні і шестеро робітників стоять навколо нього з граблями і косами.

Входить Ульріх фон Руденц у рицарському вбранні.

Руденц

Я тут, мій дядечку. Чого бажали?

Аттінгаузен

Дозволь, за давнім звичаєм, раніше