Розділ «Вільгельм Телль»

(Розриває сорочку на грудях.)

Хай рейтари їх списами проймуть!

Геслер

Я не життя, лиш пострілу волію.

Твердий ти духом і на все дерзаєш.

Стерном і луком добре володієш,

Грози не боячись, рятуєш інших, —

Тепер себе, рятівнику, врятуй!

Телль стоїть, виявляючи страшенну внутрішню боротьбу. Руки його тремтять, блукаючим поглядом він звертається то до ландфогта, то до неба. Раптом він хапає свій сагайдак, виймає з нього ще одну стрілу і ховає її за пазуху. Ландфогт стежить за всіма його рухами.

Вальтер Телль

Стріляй же, тату! Не боюсь я.

Телль

Мушу!

(Опановує себе і натягує лук.)

Руденц (який увесь час напружено вичікував і ледве стримував себе, виступає наперед)

Доволі, пане! Час це припинити!

Це ж тільки випробування було...

Мети ви досягли... Та лиш пошкодить

Меті розумній зайва ця суворість —

Лук трісне, як занадто натягнути.