Розділ «Вільгельм Телль»

Уже він десять раз її зазнав.

Хай він в свою хатину йде здоровий,

Тепер він знає вас, — оцю хвилину

І він, і правнуки запам’ятають.

Геслер

Звільніть дорогу... Що ж ти гаєш час?

Ти завинив, тебе я стратить мав би,

А я судьбу твою великодушно

В твої ж умілі руки віддаю.

Хто ж ремствував би на суворий вирок,

Коли він сам — владар своєї долі!

Цілкйм хвалився оком ти. Гаразд!

Ну й покажи, стрілець, свою умілість —

Достойна ціль, велика й нагорода!

У чорний круг мішені й інші влучать,

А в мене майстром зветься тільки той,

Хто вмілості своєї завжди певен,

Кого ні око, ні рука не зрадить.

Вальтер Фюрст (падає перед ним навколішки)

Шануємо ми сан ваш, пане фогт,