Сум, що ллється через край,
А надія ніжно зогріває
Ціпеніючий відчай.
Втіха, як сестриця, тузі
Принесе, бува, сумир —
І уже крізь золотії сльози
Сонцебризно грає зір.
Та існує свій закон тяжіння
І в страшному царстві зла:
З небесами не в ладах пороки,
Пекло ж люблять злі діла.
Фантазія до Лаури
О Лауро! Як назвать той вихор,
Що до тіла тіло порива,
Як назвать, Лауро, тую силу,
Що в єдино дві душі злива?
Глянь — летять розгойдані планети, —
Хто їх вчить круг сонця вічно мчать,
Як дітей круг матері звиватись,
Райдугами просторінь квітчать?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фрідріх Шіллер. Лiрика. Драми» автора Шиллер Фрідріх на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лірика“ на сторінці 8. Приємного читання.