І покірно жде на похорон!
Сили зла кують на мене кови,
Власні духи проти мене в змові!
Пролетять, Лауро, дві весни стрілою,
Й, може, ця трухлява озія
Похитнеться й рухне наді мною,
І в своїм промінні згасну я.
Ти, Лауро, плачеш? Нащо сльози?
Я боюся старості загрози!
Сльози нерозумні, не течіть!
Чи ти хочеш, щоб я став безсилим,
Щоб я нидів беркутом безкрилим
І не міг до сонця підлетіть?
Щоб прокляв я серцем охололим
Юний пил з утіхою і болем,
Щоб осліп, душею став незрящим,
Слав прокльон гріхам своїм найкращим?
Сльози нерозумні! Не течіть!
Хай помру розквітлим пишно цвітом!
Ти, юначе з видом сумовитим,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фрідріх Шіллер. Лiрика. Драми» автора Шиллер Фрідріх на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лірика“ на сторінці 22. Приємного читання.