Увесь із ляку побілів...
Яких іще тут треба слів?
І вже їх тягнуть всі юрбою,
І суд вершиться на кону,
І, помсти вражені стрілою,
Злочинці визнають вину.
Зарука
(Дамон і Фінтій)
До Діоніса[57] у тронний зал
Пробрався Дамон-царевбивця,
Та варта схопила сміливця.
«Навіщо ти взяв з собою кинджал?» —
Спитав його цар, тамуючи шал.
«Тирана хотів ним скарать я!»
«За це тобі буде розп’яття».
«Ні смерть, ні тортури мені не страшні,
Пощади не буду благати,
Прошу лиш відстрочення страти.
Пусти додому мене на три дні:
Сестру треба видати заміж мені;
Я друга лишаю в заруку:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фрідріх Шіллер. Лiрика. Драми» автора Шиллер Фрідріх на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лірика“ на сторінці 125. Приємного читання.