Розділ «ТУАПСЕ»

Кьатібін гьойнюнден нелєр гечійор!

Кьатіб — бенім, бен — кьатібін, —

Ель не кари шир?! —

співав Грицьків голос, а Лаговський зареготався, аж душився зо сміху. Шмідт попрохав його дати переклад.

— Оця поетична строфа значить: «Писар прийде до кравця, то каже, щоб йому шили пальто...» — розумієте? Модне гяурське пальто, а не азіатський халат... «Ох, і чого-чого не надумає собі писареве серце!» А приспів, що приспівується

до кожної строфи, значить: «Писар — мій, я — писарева, ну, кому яке діло?!» Але, здається, вже музиці кінець...

Справді, почувся гомін; стало чутно, як люди підводяться з місця та розходяться; почулися прощальні бажання: «калінікта», себто «добраніч».

Але Грицько, хоч і пішов звідси, з цього обійстя, не покинув бренькати та співати. Голос його за скількись хвилин залунав на сусідньому подвір’ї, де була його хатина. До Ла-говського та Шмідта зовсім виразно доносилися, через одчинене вікно, і мелодія, і навіть слова пісні. Мелодія була тужлива, а що в вікно падав чарівничий широкий сніп місячного проміння, то й невідома чужомовна мелодія линула до Шмідта, мов щось гарне, фантастичне...

Бачхелерде саримсак,

Сарил-сарил-сарилсак.

Ікіміз бір дюшекте Байил-байил-байилсак, —

співав, приграваючи собі на струнах, Грицько вже нову пісню.

— А це що? — питав Шмідт.

— А це воно от що: «На городі росте часник...» Ну, ми б сказали краще «любисток»... «Ох, що б то нам переплестися в обіймах, переплестися в обіймах, переплестися в обіймах!.. Ох, що б то нам двом на одній постелі замліти з такого кохання, замліти, замліти!» Дуже поетично?

— А коли хочете, то й дуже, — весело сказав Шмідт. — Тільки ж я, слухаючи таку мінорну мелодію, думав був, що слова мають бути сумні... аж вони он які!.. О, а це вже він знов нової співанки втнув!.. І знов щось смутне...

Рушниця — набита, так треба стрельнути.

Продав би — не куплять таку дороженну...

Ох, важко самому без любки заснути

В цю темную нічку, в цю нічку довженну! —

виспівував по-турецьки тим часом Грицько. На Шмідто-ві бажання професор мусив перекласти ще й цю і строфу.