Хто є хто. На дивані президента Кучми

і неприступно. Микола, який бігав і вітався з усіма знайомими, не наважився

підійти до нього після того, як я привітався з Кірпою за руку.

Після цього Мельниченко пішов у дальній кут холу. Там стояли

столики, які обслуговував офіціант з бару.

Я подзвонив з рецепції в номер Ляшка. Він виявився на місці і

незабаром спустився в хол. Начальник президентської охорони був у

хорошому настрої і заявив, що "буде радий бачити Миколу". Разом з ним ми

попрямували до столика, де майора в цей час оточили журналісти - дівчина з

ВПС і кореспондент "Української правди". Сергій Лещенко вручив майору

подарунок з України - великий шматок сала. Я попросив журналістів дати

можливість поговорити Мельниченку і Ляшку віч-на-віч, і незабаром вони

залишилися наодинці. І тут почалося найцікавіше.

Буквально через хвилину за столиком, де сиділи Микола і Ляшко,

з'явився незнайомий мені чоловік. Спершу я припустив, що він має якесь

відношення до українських спецслужб. Новий співрозмовник активно

підключився до розмови і незабаром перехопив ініціативу у свої руки.

Мельниченко не заперечував, здавалося, він був заздалегідь готовий до

такого повороту подій. Мені стало цікаво, що відбувається - адже, по суті, я

був організатором цієї зустрічі - і я підсів до них. Несподіваним учасником

бесіди з майором виявився Сергій Льовочкін - головний помічник