Генерал приймав кореспондентів і давав інтерв'ю в офісі "Німецькій хвилі",
Микола - в "Хілтоні".
Навіть не було часу поїсти. Тому я, перш за все, вирішив нагодувати
журналістів. Для цього накрив гарний стіл. Наступного вечора я запросив в
наші апартаменти журналістів. Крім Лещенка та дівчата з ВВС до нас
приєднався кореспондент "України Молодої".
По обличчях журналістів було видно, що Микола залишається для них
людиною-загадкою. І не дивно, адже з українських журналістів допуск до
тіла майора мали лічені одиниці. Кожна особиста зустріч з майором була для
них важливою подією. З боку Микола виглядав цілком респектабельно -
одягнений в хороший костюм з краваткою, піджак. Журналісти бачили, що
Миколу возять на крутій, броньованій машині. Під час перебування в
Берліні з Мельниченком постійно перебував персональний перекладач.
Микола говорив загадками, ретельно уникав конкретики, зате з
великим пафосом. Особливо коли журналісти включали свої диктофони.
Нічого нового він їм не сказав.
На наступний день, в суботу, ми поверталися в Мюнхен.
Глава 9. Відень. Півмільйона за пиво
Наприкінці лютого 2004р. у Відень прибули два "олігархи" -
Льовочкін і Ляшко. Вони привезли з собою півмільйона доларів для
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Хто є хто. На дивані президента Кучми» автора Микола Мельниченко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 497. Приємного читання.