Хто є хто. На дивані президента Кучми

- Володимире Івановичу, ну коли ви, нарешті, приїдете? - Цікавився

майор по телефону, - сядемо за стіл разом, вип'ємо горілки з салом! Все

чекає!

Незважаючи на свій захват від Чехії, місцеві страви, якими його іноді

пригощав Болданюк, Миколі не подобалися. Тому, думав я, любов до

української кухні і випивки майор збереже назавжди. Навіть за океаном. Але

не тут то було.

Ставши американцем, Мельниченко докорінно змінив свої кулінарні

смаки. Коли я в перший раз відвідував Миколу за океаном, він ще не

визначився з новими впливами. Ймовірно, розгубився від різноманітності -

його будинок у Нью-Йорку оточували японські, тайські та

латиноамериканські ресторани. Але про горілку з салом він уже не згадував.

У свій другій приїзд до Америки я зрозумів, що вибір був зроблений.

Новою улюбленою стравою Мельниченка стало суші. Микола незмінно

тягнув мене в японські ресторани і пропонував їсти сиру рибу. Вивчаючи

меню, він вибирав кілька суші і замовляв собі повну тарілку.

- Ви там, у Європі нічого не розумієте в кухні, - говорив Мельниченко,

- я тепер їм тільки суші!

Опинившись на час у Німеччині, Микола став тужити за улюбленою

стравою і весь час просив відвести його в японський ресторан. Я намагався