Хто є хто. На дивані президента Кучми

були вагомі причини. Колишній глава СБУ України Леонід Деркач дійсно

затівав сумнівні проекти з ворогами США і переконував Кучму в

доцільності їх здійснення. Стверджувалося, що це обіцяє українській

економіці багатомільярдні надходження. У травні і червні 2000р. на

запрошення Деркача Україну відвідували високопоставлені делегації Ірану

та Іраку. Через два місяці сам Кучма зустрічався з президентом Ірану

Хаттамі і віце-президентом Іраку Таріком Азізом в рамках проведення

Саміту Тисячоліття ООН в Нью-Йорку. Нарешті, вже в розпал касетного

скандалу, в лютому 2001р. дводенний візит до Ірану здійснив прем'єр-

міністр Віктор Ющенко. В Україні в той період вважали, що потрібно брати

приклад з Москви і не дуже озиратися на Вашингтон при здійсненні

прибуткових операцій. До такого висновку підштовхував досвід так званого

"бушерського" контракту. У 1998р. під тиском США було скасовано

заплановану поставку української турбіни для атомної електростанції в

Бушері (Іран). На цьому Україна втратила десятки мільйонів доларів, а

вигідний контракт спокійнісінько виконали росіяни.

Проте в результаті всі спроби України затіяти бізнес з Іраном та Іраком

завершилися безславно. Робити вигляд, що ми залишаємося великою

державою, і можемо дружити з сумнівними режимами всупереч бажанню

Заходу, було небезпечною ілюзією. Після розвалу СРСР Україна стала