- Спокійно, Володимире Івановичу! Що це за провокації на
державному рівні? Вам, по-моєму, добре відома моя особиста справа - у
мене кохана дружина і двоє дітей.
Радченко не очікував такої відсічі, зніяковів і одразу ж перейшов на
"ви":
- Я вам розповім таку історію. Дзвонить Тимошенко мені якось о
восьмій вечора і каже таким ангельським голоском: - Володимире Івановичу,
я вас запрошую до себе на вечерю. А я їй відповідаю - Юля Володимирівна,
ви знаєте, такий невдалий збіг - моя дружина сьогодні, як звичайно, теж
приготувала мені вечерю. І я вже поспішаю до неї додому.
Зазвичай при зустрічах з головою СБУ я просив його: Володимире
Івановичу, не чіпайте Юлю! На це Радченко неодмінно заперечував, що її
справами займається не СБУ, а генпрокуратура і додавав:
- Та вона витрачає на бензин для своїх машин більше, ніж бюджетне
фінансування автопарку СБУ!
Здавалося, Радченко ревнував свою структуру до партії Тимошенко.
Незважаючи на компанійське розташування до мене глави СБУ, я
прекрасно розумів - наше спілкування продиктоване суворою необхідністю.
Ставлення до мене Радченка я б сформулював так: він не довіряв мені до
кінця, але намагався дружити. І я розумів його поведінку. Займатися
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Хто є хто. На дивані президента Кучми» автора Микола Мельниченко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 389. Приємного читання.