Хто є хто. На дивані президента Кучми

Проведення в Зальцбурзі представницького зібрання політиків і

бізнесменів планувалося давно. Було заздалегідь відомо, що туди запрошена

делегація з України. Однак те, що її очолить сам президент, з'ясувалося

буквально за тиждень до відкриття Форуму. Ймовірно, це рішення

диктувалося прагненням не провокувати напруженість у Києві. Тоді

опозиціонери заявили, що Кучма злякався і спеціально втік до Австрії.

Я теж збирався в Зальцбург. Запрошення відвідати другий

Європейський економічний форум мені прислала відома фірма "Ауді", в якій

працював знайомий німець. Він задумав робити бізнес в Україні і

розраховував зустрітися на Форумі з діловими людьми. Так мені

представився унікальний шанс познайомитися з президентом України.

Необхідно підкреслити: Кучма для мене був людиною, яка волею

обставин (і всупереч моїм старанням) залишався легітимним керівником

держави. З усіма своїми недоліками і пороками, відомими із записів

Мельниченка: лайкою матом, погрозами на адресу Гонгадзе і готовністю

відправити "Кольчуги" Саддаму. Будучи безпосереднім учасником касетного

скандалу, я, тим не менш, завжди переживав, коли про Україну на Заході

погано писали на основі цих подій. Адже викриття Мельниченка кинули

тінь не тільки на Кучму, а й на всю країну. Однак наших опозиційних

політиків це не турбувало.