Хто є хто. На дивані президента Кучми

чеського бізнесмена не залишалося іншого вибору, окрім як особисто

зберігати державні секрети нашої країни. До серпня 2001р. про це знали

тільки Болданюк і Микола, а з моменту нашої зустрічі в Дембіці в їх

таємницю був посвячений я.

Переночувавши в Польщі, ми вирушили далі. Під'їжджаючи до

українського кордону, я дуже хвилювався: це було моє перше повернення на

Батьківщину з початку касетного скандалу. Того, що відбувається в Україні,

я до кінця не розумів. Орієнтуватися за інформацією з Інтернету було важко.

В основному я читав "Українську Правду", яка говорила про злочинний

режим Кучми, єдиним чесним борцем проти якого був майор Мельниченко.

Якщо це відповідає дійсності, думав я, то мене відразу повинні

заарештувати, як його головного спільника.

Кордон, як звичайно, перетинали в "Шегинях"...

Коли автобус під'їхав до української прикордонної застави, у дітей та

супроводжуючих зібрали паспорти на перевірку. Серед цих документів був і

мій паспорт. Однак процедура контролю затягнулася. Незабаром стало

зрозуміло, що нас затримали: прикордонники завернули наш автобус в

сторону і попросили водія чекати.

Минуло дві години. Наша супроводжуюча фрау Шеффер Айхенляуб -

віце-президент Баварсько-українського форуму - занепокоїлася. Вона почала