Хто є хто. На дивані президента Кучми

повідомити важливу інформацію. Може це згодитися тобі, може - комусь в

Україні. Знай: всі компакт-диски, які ти привіз разом з Мельниченком до

Острави, залишилися у мене.

Болданюк повідомив, що таке рішення Микола прийняв самостійно,

перед від'їздом за океан. Він припускав, що в Америці ЦРУ або інші

структури відберуть у нього записи, і вирішив цього уникнути. Майор

домовився з Болданюком, що він спочатку з'ясує, яка ситуація в Штатах і

оцінить, чи можна там нормально працювати. А записи поки залишаться у

людини, якій він цілком довіряє. Болданюк у відповідь поставив Миколі

умову. Він зажадав, щоб надалі архівом його записів розпоряджалися троє:

Болданюк, Мельниченко і Цвіль. Мій друг також порадив Миколі

визначитися в Штатах зі своїми джерелами фінансування і у відносинах з

українськими політиками. Після цього можна буде повернутися до архіву,

який залишився в Європі, пообіцяв він.

З досвіду спілкування з Миколою Болданюк давно прийшов до

висновку: довіряти майору і розраховувати на його здорові самостійні

рішення безглуздо. Тому мій друг, фактично, став головним розпорядником

архіву таємних записів Кучми. Офіційні структури України не виявляли

жодного інтересу до цих записів, а її політики продемонстрували лише

тільки бажання використовувати їх у своїх особистих цілях. У цих умовах у