Вершники на Інгулі

довірчого листа до Фліорковського від імені голови згаданого комітету

Ковалевського з дорученням вступити у вирішальні перемовини з

плантатором. Водночас автор листа виразив бажання поїхати на дачу до

Чернишевського (деякий час той мешкав там із сім’єю, де його відвідував

Кобзар) з письменником, який саме планував там побувати. У зворотній

адресі зазначалося, що офіцер мешкав у Столярному провулку біля

Кукушкінського мосту. Наступного дня секретар комітету Галахов, знайомий

Шевченка з 20.04.1858 р., вручив довірчого листа Новицькому. Наведемо

його зміст, у якому згадується місто на Інгулі, котре, таким чином, дотично

увійшло до історії звільнення родичів Кобзаря:

“Люб’язний пане Миколо Дементійовичу!

Комітет, дізнавшись, що Ви відправляєтесь на службу до

м. Єлисаветграда і що дорогою можете заїхати до п. Фліорковського,

звертається до Вас із наступним уклінним проханням:

1. Члени Комітету, листом до п. Фліорковського, просили його

повідомити, чи згодиться він відпустити на волю рідних п. Шевченка, і якщо

згодиться, то на яких умовах? До цих пір відповіді на цього листа не

отримано; тому Комітет просить Вас, люб’язний добродію, дізнатися від

п. Фліорковського:

2. чи може він виконати бажання Комітету, і якщо може, то