Вершники на Інгулі

у той час, як дорадянське кавучилище не мало його й за понад півстоліття

діяльності.

Уже 15-й рік час від часу проходили спортивні змагання на майдані для

кавалерійських вправ. “Офіційним матчем… 26 квітня 1925 р. на червоному

плацу між “Збірною міською” та “Збірною військовою” почався футбольний

233

сезон”, – писав “Червоний шлях”. Військові програли 1:5. Зазначимо, що тоді

велося облаштування футбольного майдану на Новомиколаївці.

Цікавий першотравневий епізод 1925 р., не наведений в інших

публікаціях, описав колишній курсант Стученко: “Ескадрони вишикувались

на плацу, навколо якого стояли святково одягнені люди. Всі з цікавістю

дивились на кінноту. Стрілка годинника підходить до десятої. Сурмач грає:

“Увага”. От-от з’явиться начальник школи Шмідт. Лунає команда командира

дивізіону Гординського: “Рівня-а-йсь!”. І раптом якийсь гомін, вигуки з юрби

від Вокзальної вулиці… На плац крізь щільний натовп проривається

візницька прольотка, запряжена нашим Зорельотом! В екіпажі – переляканий

пасажир, який замість вокзалу потрапив на парад. Кінь впевнено стає на своє

місце в строю, мало не задавивши прольоткою помічника прапороносця.

Отак ми з прольоткою на правому фланзі першого ескадрону й зустріли

нашого начальника…”. Цей кінь був добре відомим у школі, адже за півроку