Вершники на Інгулі

допомогою відданих більшовикам частин організувати заколот проти

української влади. У цьому засіданні на приватній квартирі взяв участь

представник Григор’єва, помічник коменданта міста, котрому запропонували

під час перевороту посаду коменданта, від якої той відмовився. Опівночі

оперативний штаб змовників розташувався в буд. Остроухової на Петрівській

вул. (Штаб військ УНР знаходився майже напроти – в тому ж кварталі в

готелі “Росія”.) На нараді за участю представників військових частин

виявилося, що на боці петлюрівців були галицький полк “Курінь смерті”

Козубського (випускника ЄКУ) на станції та частина кулеметної роти, на

боці більшовиків – інша частина кулеметників, уся артилерія і кавалерія

(загалом – до 300 із гарнізону в 2000 осіб), які стали “п’ятою колоною” у

складі петлюрівців. Створювалась вона завчасно. Один з організаторів

заколоту згадував, що місцевим більшовикам було наказано заздалегідь

проникати в українські частини, у Галицькому полку їм вдалося сформувати

навіть свою сотню. Членам партії і частині робітників було видано зброю із

приміщення кавалерійського училища. Змовники, виступивши вдосвіта, за

пів дня фактично захопили місто, окрім залізничної товарної станції. Але

завдяки допомозі із Знам’янки петлюрівці на вечір відновили владу УНР.

Натомість ВРК викликав загони з Лозуватки, Губівки, Бобринця, Знам’янки,

які при підтримці залпів артилерії з фортеці та робітників заводу Бургарда 7