Вершники на Інгулі

вибачила зраду, що залишила тріщину в її серці. Може це й стало згодом

одним із мотивів розлучення й другого заміжжя за поетом Борисом

Пастернаком. Коли за «Доктора Живаго” йому присудили Нобелівську

премію, дружина хотіла замовити собі плаття для участі в церемонії вручення

в Скандинавії. Але через публікацію зазначеної книги за кордоном без відома

Москви влада СРСР заборонила лауреатові отримувати премію. Репродукція

рисунка 1915 року “Шевченко й Олдрідж” його батька Л. Пастернака, свекра

Зінаїди Л. Пастернака є в обласній бібліотеці ім. Д. Чижевського.

Красуня, музикант, у жилах якої текла російська й італійська кров,

Зінаїда Єремєєва-Нейгауз-Пастернак фактично присвятила своє життя двом

геніям музики й літератури. Вона була практичною, дбайливою господаркою,

142

уважною дружиною, люблячою матір’ю. Єдина жінка в першій і другій

родинах, звалила на себе тягар більшості турбот, забезпечивши своїм

чоловікам необхідний “тил”, надихаючи їх на високу творчість.

“Смаглявість, спокійне сяйво очей і всього обличчя навіювали порівняння з

італійським живописом епохи Відродження”, – писав про неї, 34-річну, поет

Л. Озеров.

2010 р. внучка О. Карпенка з Англії Тетяна відвідала Кіровоград, де

помітили її схожість зі своєю тіткою Зінаїдою.