Вершники на Інгулі

його юних корнетів. Особливо суворо О.В. переслідував деякі фокуси, обмани,

до котрих вдавалися не лише юнкери, але й викладачі, щоб замилити окуляри

начальству, затрачаючи мінімум зусиль на проходження курсу”.

(Мустафін В. Олександр Васильович Самсонов // “Історичний

вісник”. 1916 р., вересень.)

Народився О. Самсонов 2 лютого того року, на початку якого в

Єлисаветграді виникло офіцерське кавалерійське училище. Його віддали до

Володимирівської військової гімназії в Києві, після якої закінчив

Миколаївське кавалерійське училище. Службу розпочав 1877 р. корнетом

12-го гусарського Охтирського полку. Невдовзі взяв участь у війні проти

Османської імперії, після якої став полковим ад’ютантом. Подальше

навчання в академії Генштабу відкрило перспективи генеральської кар’єри,

шлях до якої йшов через Кавказький, Варшавський військовий округи,

регіони, де свого часу Російська імперія упокорила незалежні народи.

25.07.1896 р.

старший

офіцер

О. Самсонов

призначається

начальником ЄКЮУ. Крім службової, займався громадською діяльністю,