Вершники на Інгулі

Кіровоградка О. Гончарова писала в пресі, що збереглася листівка

випускника ЄКУ 1907 р. П. Вайтенса з Єлисаветграда до сестри в Софію, де

він розповідає про тодішніх приїжджих гастролерів та відвідини ним

літературного вечора гімназисток. Ім’я офіцера внесено до “Літопису війни

1914 – 1915 рр.”, де вміщено 25 фотографій “воинов благочестивых, кровью

и честью венчанных”. Відомий генерал, комдив Маннергейм зазначав:

“Особисто бачив три атаки беззавітної хоробрості штабс-ротмістра

Вайтенса”. Згодом останній емігрував до Бельгії.

Згадаємо і ще деяких випускників училища, пов’язаних із

Єлисаветградським повітом та його центром. У фонді відділення держбанку в

обласному архіві є дані про окремих із них. Зокрема, у справі Ф. Долинського

читаємо, що до ЄКЮУ юнака відрядили 1872 р. На час входження його до

обліково-позичкового комітету сільгоспкредитів вказаного банку у березні

1899 р. за плечима ротмістра у відставці були служба унтер-офіцером 8-го

гусарського Лубенського полку, повернення туди ж після навчання в

кавучилищі, Російсько-турецька війна, нагороди за хоробрість і службу.

Через два роки до вказаного комітету місцевого відділення держбанку

увійшов колезький секретар М. Малаєв. У свої 42 роки він був нагороджений

орденами св. Анни ІІ – ІІІ ст., св. Станіслава ІІ ст., срібною медаллю на

Олександрівській стрічці, володів землями у Великій Мамайці Грузчанської