TextBook – Ну, хіба що на коней… – неохоче погодився служник.
– Отож-бо.
Решту монет Григорій розділив на два нерівні стовпчики. Прикинув: десяту частину отриманого матінка обов'язково віддасть громаді – це закон. Отже, відсилати потрібно якнайбільше, бо «громадська» десятина…
Але ж йому треба новий мундир У дорогу пошити! Та й хтозна, які кошти йому через місяць виділять… Подумавши ще трохи, дещо зрівняв стовпчики, золоті з меншого повернув до гаманця і знову сховав на грудях, більший посунув до Кирила-Кароля:
– А оці гроші, братику, негайно відвезеш до Стокгольма й віддаси… сам розумієш кому.
– А-а-а, он воно що!..
– А ти думав, дарма я до тебе посеред ночі вдерся?!
– Ну, це зрозуміло, що недарма… Тільки все одно пару днів тут нічого не змінять.
– Змінять, Каролику, ще й як змінять! Адже тижнів за три мусиш повернутися назад.
– Навіщо так поспішати?!
– Бо потім я поїду далеченько…
– Куди це?..
– Не можу сказати, але дуже-дуже далеко звідси. Тоді зустрінемося вдруге, і я дам тобі ще грошей… для відомих тобі осіб у Стокгольмі. Там же чекатимеш на моє повернення. Я повідомлю, коли настане час вертатися сюди, до Парижа.
– А я?..
– Що – а ти?..
– Хіба я з вами не поїду?
– Ні.
– Але ж!..
– Не можу взяти тебе з собою, Каролику!
– Чому?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Орлі, син Орлика» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 3 Троянда від Жанни“ на сторінці 18. Приємного читання.