TextBook Так-так, без перебільшення, дівчинка трималася з Григорієм, немовби вже сиділа на троні поруч із Його Величністю Луї XV!
«Можете розраховувати на мою прихильність, люб'язний шевальє».
Ач яка панянка!..
Причому сталося це саме тут – у загадковому, незбагненному Парижі, де грішне переплуталося з праведним.
У місті, де, можливо, нарешті вирішиться доля його батька, їхньої багатостраждальної сім'ї… а також всієї Украйни!!!
Дай-то Боже!..
У такому піднесено-філософічному настрої Григорій блукав засніженими паризькими вуличками, доки вони не потонули у нічній темряві. Тільки тоді повернувся до «Отелю де Пост».
А тут на нього з нетерпінням чекав посланець маркіза де Шовлена: міністр закордонних справ бажав негайно бачити гвардії капітана Бартеля, а той весь день вештається хтозна-де!.. Негайно до міністра!!!
– А чи не надто пізно? – ввічливо перепитав у посланця Григорій. – Можливо, краще завтра?..
– Незважаючи на пізній час, його світлість досі працює і чекає на капітана.
– Отже…
– Заради вашого побачення маркіз велів навіть розбудити його посеред глибокої ночі. Хоча не виключено, що його світлість працюватиме до ранку.
– Якщо так, тоді…
– Прошу негайно пройти за мною, месьє Бартель! Посланець пірнув у довгий готельний коридор, прослідував у кухню і вибіг через чорний хід, Григорій кинувся слідом. Тут на них чекав екіпаж із завішеними віконцями.
– Куди ви поділися, месьє Григоре?!
Такою невдоволеною фразою зустрів гостя маркіз де Шовлен. Добре, що хоч десь у Парижі його називають справжнім іменем, подумав Орлик. А вголос мовив:
– Гуляв містом.
– Просто так гуляли чи з якоюсь певною метою, дозвольте поцікавитися?
Розмовляючи з гостем, міністр водночас умочав велике гусяче перо у каламар, що стояв перед ним, і виводив на аркуші паперу якісь символи. Втім, Григорій так і не зміг побачити, що саме пише де Шовлен: адже замість чорнила каламар містив прозору рідину, тому від написаних лише хвилину тому рядків на папері не лишалося жодного сліду. У повітрі пахло лимоном[10]. Те-е-ек, зрозуміло, все зрозуміло…
– Ваша світлосте! Навіть гуляючи містом просто так, можна робити рекогносцировку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Орлі, син Орлика» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 3 Троянда від Жанни“ на сторінці 12. Приємного читання.