Польовий командир

таки її парту. Їй і так завуч весь час говорив про низьку дисципліну на

уроках, тож вона тихенько привела свого молодого чоловіка й той за

п'ять хвилин прикрутив стільницю до залізної основи.

Прапор лукавив усе життя, намагаючись щось собі викрутити,

намахлювати, налисичити, намутити, обкрутити когось, ошукати,

обвести ба й обскакати. Якщо зметикувати, як видавати солдатам

матерію на підшивку комірців, то незабаром у вас з'являться чудові

бавовняні простирадла. Мила додому ви не куплятимете, гуталіну,

ниток, голок. Чи зрозуміло автор викладає?

Вінцем його винахідництва був фінт із мішенями, вигаданий, коли

він був командиром господарського взводу артполку. Прапорщицька

братія, фельдшери, начальники складів, кухарі та писарчуки знаходили

сто тисяч причин, аби не пхатися на полігон на стрільби. Начальникові

їдальні треба на хлібозавод: не покинеш же весь полк без хліба, у

фельдшера обов'язково знаходився хтось на лікуванні у санчастині. А

мішені з результатами стрільб треба було в штаб здавати. То він

заздалегідь хитро складав їх горілиць, повернувши кожну наступну на

90 градусів за сонцем. Потім стос розбивався на дві пачки, які по черзі

прикріплювалися на стенд, і природжений снайпер єфрейтор Комар їх

прострілював зі встановленої дистанції — меншу на "відмінно", більшу