Польовий командир

однієї п'ятої, таки Москву. Причому визначити чіткі анклави було

неможливо, тому всі три столиці віднесли ці землі під свою

76

юрисдикцію, але поки їх не чіпали, побоюючись зрушити існуючу на них

нетривку рівновагу, як це зробили колись інші в Югославії, Південній

Осетії, Нагірному Карабаху...

...Коли "президент самопроголошеної ДР" товариш Лі Чжуан Фан

зібрав достатньо сили, аби "навести порядок" у непідвладних районах,

на початку листопада випав глибокий пухкий сніг.

Ванька-Вонг, вхожий тепер до всіх найвищих кабінетів, наполіг,

щоб одне з військових угруповань з "пацифікації бунтівних провінцій на

північ від Хабаровська" довірили саме йому. Хтось інший мав

"розбиратися" з територіями між Амуром та Бірою, думати, що робити з

Хабаровськом, де досі квартирував величезний відданий Москві

гарнізон, що поки, через відсутність чіткої команди з центру,

дотримувався нейтралітету. Його завданням було обійти велике місто

тайговими манівцями, взяти Переяславку, що у взаємодії з іншими

з'єднаннями означало б оточення Хабаровська, продовжити наступ на

південь та закріпитися на рубежі населеного пункту В'яземський.

Найперше, що він зробив, зібравши "ударний кулак" біля селища