Польовий командир

століття переїхали до щойно заснованої на березі притоку Уссурі —

річки Киї — Переяславки1 з села Лукаші Переяславського повіту

Полтавської губернії.

Наступного дня, "підмазавши" де слід, він особисто виправив у

районі та відвіз до окружної виборчої комісії в Хабаровську усі

необхідні документи кандидата Шульженка. Ще за день у Переяславці

з'явилися чотири величезних щити "Микола Шульженко — наш

кандидат!" з вилизаним "Фотошопом" портретом та слоганом:

"Відродимо Зелений Клин!". Знизу дрібненько було підписано:

"Українська Рада Далекого Сходу".

1 Тоді вона звалася Сергіїво-Михайлівка на честь тодішнього губернатора Примор'я С.М.Духовського.

58

— Ти здурів на старості, — кинула чоловікові невдоволено

Клавка. — Куди ти лізеш, тебе тільки там не вистачало!

— Що тобі не подобається? — підхопився Микола. — Чому це

мені не можна, а цьому бидлу Вані-китайцеві — можна?

— Він не бидло, — заперечила жінка.

— А хто він, як після тієї поїздки на конференцію і руки нікому не

дає? — запалився чоловік. — А хто він, якщо оце днями підходить та

каже: " Тепер наша влада і ти більше не Микола , а Нгуєн, а ти,