Польовий командир

шістдесят чотири відсотки — підтримали вибір "так".

Звідки взялися гроші — ніхто не знав, але вже наступного дня

почалася передвиборна гонка. Майже одразу з'явилися "ініціативні

групи" лівонських молодиків у червоних пов'язках, створені, як

пояснила влада, для проведення виборів в атмосфері дотримання

вимог правопорядку. Незабаром "ініціаторів" перевдягли у жовті

57

напіввійськові однострої, і вони роз’їжджали вулицями, набившись до

кузовів вантажівок,— здавалося, патрулювали.

Товариш Ван Вонг балотувався до парламенту Далекосхідної

республіки по Переяславському мажоритарному округу. Одного разу

він зустрів Миколу й Лученка, коли ті йшли з роботи.

— Здоров був, Нгуєн, — привітав Ванка-Вонг Шульженка.

— З якого це дива ти звеш мене Нгуєном? — здивувався той.

— З того самого, з якого я стільки років був Ванею, — заявив

кандидат у депутати. — Ти тепер завжди будеш Нгуєн.

— А я як зватимуся? — поцікавився Сашко Лученко.

— А ти будеш Сан Лу Чжен, — визначив Ванька. — І не

сумнівайтеся, що буде саме так, — жорстко запевнив він, розвернувся

й пішов. Не подавши руки.