Польовий командир

— Дупутат від слова дупа, — просичав йому вслід Лученко,

майбутній Лу Чжен.

А назавтра на роботі Андрюха Рибалко в курилці заявив, що

термін ще не вичерпано і треба висунути свого кандидата: у

Переяславці, мовляв, наших більше і свій депутат нам не завадить.

— І хто ж буде депутатом від нашої Переяславки? — зацікавився

Лученко.

— Ну, хоч би й Микола, — й секунди не думав Рибалко. — Він

грамотний, непитущий, корінний переяславець.

— Точно, — погодився Сашко. – Гайда по цехах, будемо збори

проводити з висунення нашого кандидата!

Народ почав збиратися, прийшов пан Барченко, власник

лісопереробного заводу — так красиво й респектабельно звалася в

селищі лісопилка — і воднораз його директор. Пан швидко розібрався,

що й до чого, та довго не думав:

— Збирайте людей, я сам відвезу документи до Хабаровська, —

відійшов трохи вбік і заходився дзвонити комусь по мобільному

телефону.

Так у кандидата Миколи Шульженка з'явився спонсор —

підприємець Олександр Іванович Барченко, чиї предки у 90-і роки ХІХ