Польовий командир

55

краще: бути офіцером в Києві на посаді "капітан/майор" за штатним

розкладом, чи лямку тягти на кордоні?

А міністр особисто поцікавився ходом його атестації ("Ви бачили,

що в нього п'ятнадцять років бездоганної служби, купа подяк і

медаль?"), розумним кадровикам-полковникам два рази натякати не

треба було, і Петренко отримав старшого лейтенанта. Тепер у нього

був власний кабінет у вісім квадратів, розгінний "ланос" під дупою,

пістолет "Форт-мурена М" у наплічній кобурі та двадцятидев'ятирічна

красуня-начальниця Ткачук Галина Сергіївна, капітан міліції з

університетським дипломом. Їхній маленький відділ не мав чітко

окресленого кола обов'язків; головне завдання, що ставилося перед

ними, — перебувати весь час під рукою й бути корисними. Звісно, і до

академії Петра прийняли.

Тепер він гасав по столиці своїм "ланосом" з якимись паперами,

зустрічав гостей міністерства та учасників нарад, звісно, не ґречних

ВІП-ів, для тих протокол вигадали, червоні хідники з оркестрами, але й

не пішаків — людей поважних, у системі знаних та у внутрішніх

справах обізнаних. І його вже знали провінційні генерали й периферійні

полковники і поважали за чіткість в роботі, кмітливість та стриману