1558. У поході на Крим 8-тисячного війська під проводом воєводи Даниїла Адашева (брата Олексія Адашева – голови «Обраної ради» та наближеного царя) роль козаків Вишневецького була дуже незначною. Надалі Дмитро Вишневецький діяв у Північному Причорномор’ї, фактично самотужки – без московської підтримки.
1559. Маючи під рукою 5000 козаків, Дмитро Вишневецький разом з донськими козаками під проводом Михайла Черкашеніна підступив до Азова, а погромивши азовців і кримців – рушив походом на Кубань, воював у пониззі Дону, під Керчю.
1559—1563. Дмитро Вишневецький вдруге став гетьманом Війська Запорозького.
1560. Дмитро Вишневецький заснував фортецю Черкаськ (нині Старочеркаськ) – столицю Війська Донського.
1561. Невдоволений Лівонською війною (а отже, протистоянням Московії та Литви), Дмитро Вишневецький із своїми козаками попрямував до Дніпра, зупинився на о-ві Монастирському (нижче Черкас за течією Дніпра), через посередництво брата Михайла Вишневецького (старости черкаського) домігся від великого князя для себе і для своїх супутників «глейтових листів» (письмових гарантій безпечного перебування на території Великого князівства Литовського).
1561. 17 листопада 1561 господар Молдавського князівства (з вересня 1552) Олександр III Лепушняну (молд. Alexandru Lăpuşneanu, він же Петро Стольник, помер 1568) скинутий з престолу Деспотом Воде. Надалі Олександр Лепушняну був господарем Молдавським з березня 1564 (після страти Стефана Томжі) до весни 1568.
1562. Дмитро Вишневецький прибув з посольством до Москви, аби схилити Івана IV Грозного до продовження антиосманської боротьби, але не досягнувши мети повернувся на службу до Сигізмунда ІІ Августа. Невдачі підірвали здоров’я Вишневецького – він тяжко занедужав і навіть припускав, що його отруїли.
1563. Не одужавши достатньою мірою, Дмитро Вишневецький з польським магнатом Ляським (Лаським) здійснив похід на Молдавію, де вирувала боярська міжусобиця. Але його невелике військо було розбите, сам Дмитро Вишневецький потрапив у полон. Бранців видали турецькому султану Сулейману І Пишному, рядових козаків заслали на галери, а ватажків привезли до Стамбула і запропонували перейти на турецьку службу.
1563. Після відмови перейти на турецьку службу Дмитра Вишневецького разом із шляхтичем П’ясецьким стратили 22 жовтня 1563 року, скинувши на залізні гаки, вмуровані в стіну фортеці поблизу морської затоки на шляху зі Стамбула до Галати.
1563 (1558, 1561?). Померла Роксолана (за різними джерелами – 18 квітня 1558, у 1561 чи на початку грудня 1563). Сулейман І Пишний розпорядився звести для Хуррем-султан багато оздоблену гробницю поруч з чудовою мечеттю Сулейманійє. Після смерті Роксолани не мав жодного бажання зблизитися з будь-якою іншою жінкою.
1564. Друга можлива дата страти Дмитра Вишневецького.
1565. Місто Коростишів відійшло роду Олізарів.
1566. Султан Сулейман І Пишний помер вночі з 5 на 6 вересня 1566 під час військового походу на Угорщину. За заповітом, тіло падишаха (без серця й нутрощів) забрали до Стамбула й поховали поруч з Роксоланою в мавзолеї, зведеному у дворі мечеті Сулейманійє.
1568. Згідно з привілеєм Сигізмунда ІІ Августа з 23 серпня 1568 місто Вишнівець почало користуватися магдебурзьким правом.
1569. В результаті Люблінської унії виникла Річ Посполита – об’єднана федеративна держава королівства Польського і Великого князівства Литовського.
1572. 12 листопада 1572 помер Григорій Ходкевич – каштелян Віленський, великий гетьман Литовський, чоловік Катерини Вишневецької.
1580. Померла Катерина Вишневецька – молодша сестра Дмитра Вишневецького (Байди).
1584. Помер Андрій Вишневецький – каштелян Волинський, каштелян Брацлавський, воєвода Волинський, староста луцький, молодший брат Дмитра Вишневецького. Був одружений з Еуфімією Вержбицькою (1539—1589).
1640—1673. Михаїл Томаш Корибут – князь, останній з молодшої («королівської») лінії роду, син Ієремії Вишневецького, багато в чому завдяки заслугам батька у 1669 обраний на польський престол в один з найскладніших періодів в історії Польщі: таким чином на польському престолі рід Ягеллонів змінився родом Вишневецьких. Його правління не було щасливим: при ньому було укладено Андрусівський мир з Московським царством і Бучацький мир з Османською імперією.
Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кинджал проти шаблі [Серія:"Історія України в романах"]» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хронологічна таблиця років життя та смерті героїв і фігурантів роману «Кинджал проти шаблі», а також деяких подій XVI століття“ на сторінці 5. Приємного читання.