Розділ «Хронологічна таблиця років життя та смерті героїв і фігурантів роману «Кинджал проти шаблі», а також деяких подій XVI століття»

1540. Допомагаючи брацлавському управителю князю Семену Пронському, Бернард Претвич полонив татар, що конвоювали бранців, полонених під Баром і Хмельником.

1541—1542. Бернард Претвич здійснив два походи під Очаків, убивши велику кількість татар і взявши у першому поході понад 500 коней.

1545. Під час люстрації (ревізії) Волинського воєводства королівським комісаром Львом Патієм князь Дмитро Вишневецький прибув до Кременця (де перебував королівський комісар) і засвідчив, що володіє у Кременецькому повіті маєтками Кушнин, Підгайці, Окнин, Тараж, Камарин, Крутнів і Лопушин.

1545. Дмитро Вишневецький судився з князем Чарторийським за маєток у Вільно. Після тривалої тяганини Дмитро Вишневецький дістав привілей на маєток Вонячин на Поділлі.

1547—1548. Дмитро Вишневецький під головуванням Бернарда Претвича брав участь у походах на форпост Османської імперії – фортецю Очаків. В одній з експедицій, окрім Прет вича та Вишневецького, брали участь брацлавський староста князь Богуш Корецький, сини гетьмана Миколая Сенявського Ярош і Микола, Федір Андрійович Сангушко.

1548. Дмитро Вишневецький притягався до суду за кривдження підданих королеви Бони.

1550. У столиці королівства Польського – Кракові 14 грудня 1550 відбувся показовий королівський суд (насправді – лише судовий фарс) над князями на чолі з Бернардом Претвичем, які мстилися татарам за напади на українські землі.

1550—1553 (1554?). Дмитро Вишневецький прибув до Черкас, згодом обіймав посаду старости канівського й черкаського, брав участь у боротьбі з набігами кримських татар, спираючись на реєстрове й запорозьке козацтво.

1550 (1553?). Дмитро Вишневецький зустрів Єлену Острозьку і закохався в неї.

1551—1557. Дмитро Вишневецький став гетьманом Війська Запорозького.

1552 (1555, 1556?) – 1557. На острові Мала Хортиця (Байда) коштом Дмитра Вишневецького розпочалося зведення дерев’яно-земляної фортеці. Звідси запорозькі козаки під проводом Дмитра Вишневецького здійснили низку походів проти Османської імперії та Кримського ханства, насамперед – на турецьку фортецю Очаків і на татарську фортецю Іслам-Кермен. Саме з останнього походу козаки Вишневецького привезли трофейні гармати для новозбудованої фортеці на Хортиці.

1553. Влітку Дмитро Вишневецький «з усією своєю ротою, себто з усім козацтвом і хлопством, яке тримав біля себе, з’їхав до турків, виславши наперед козацьку роту, а потім і сам зі своїми козаками потягнувся до Туреччини» й перебував у Стамбулі. За деякими відомостями, Дмитро Вишневецький мав на меті звільнення свого дядька Федора Вишневецького і його родини. Водночас, низка джерел засвідчує, що Федір Вишневецький на той час помер – отже, зазначена вище мета перебуває під питанням.

1554. Дмитро Вишневецький повернувся з Туреччини.

1554. Дмитро Вишневецький в Каменні (неподалік Любліна) 4 березня 1554 присягнув королю Сигізмунду ІІ Августу в товаристві друга і соратника воєводи Миколая Сенявського. Польський король Сигізмунд ІІ Август призначив Дмитра Вишневецького охоронцем на острові Мала Хортиця (Байда) за дніпровськими порогами.

1555. Помер Олександр Вишневецький – дядько Дмитра Вишневецького (Байди). Він мав дружину Катаржину Скорутянку, яка померла після 1568 року.

1556. Дмитро Вишневецький відрядив до Москви два посольства задля розширення антиосманської коаліції.

1556. Дмитро Вишневецький взяв штурмом і спалив турецько-татарську фортецю Іслам-Кермен, а захоплені гармати переправив на Хортицю. Також було спалено передмістя Очакова.

1557. Навесні кримський хан Девлет-Гірей здійснив похід на Січ, зібравши кримських і ногайських татар, турецькі й молдавські війська. Після 24-денної облоги татарами Хортицького замку Дмитро Вишневецький був змушений відступити, й вороги зруйнували його фортецю. За іншими відомостями, Дмитро Вишневецький героїчно витримав 24-денну облогу й потім сам напав на Девлет-Гірея, а відступив лише за наказом Сигізмунда ІІ Авгу ста. Саме така поведінка польського короля змусила Вишневецького перейти на службу до московського царя.

1557. Не дочекавшись допомоги польського уряду, Дмитро Вишневецький перейшов на службу до Івана IV Грозного та брав участь в обороні кордонів Московського царства від нападів ординців. На цій службі Дмитро Вишневецький отримав у володіння місто Белев (нині в Тульській обл.), землі в околицях Москви та 10 000 рублів.

1557—1559. Дмитро Вишневецький був князем Белевським.