– Князю!..
– Та нехай будуть вони…
– Зупинися, безумцю!!!
Волхв різко викинув уперед ліву руку, і князь миттєво замовк.
– Зупинися, безумцю, й язику волі не давай, – мовив старий трохи м’якше й додав: – Не роздавай прокльони настільки необачно, бо якщо станеш використовувати дану тобі силу на шкоду безневинним, а не на благо, твої прокльони до тебе ж повернуться сторицею.
– Але ж не я став причиною!..
– Ти винуватий у всьому, князю. Ти один і ніхто більше. Ти сам усе розвалюєш своєю запальністю й нестриманістю, на що й розраховували твої вороги. Погано те, що розрахунки їхні цілком виправдалися, – от цього допускати не можна в жодному разі. Так що звинувачуй себе, князю, одного лише себе…
Із цими словами старець поклонився й… як стояв, так і станув у повітрі! Вишневецький ще якийсь час стояв, здивований почутим. Він хотів запитати волхва ще багато про що, але не міг: той з’являвся і зникав, коли хотів – на власний розсуд.
Гірше за все те, що князь дотепер не знав напевно, як же йому вчинити?!
«Мерщій у Краків до короля!» – командував внутрішній голос.
«Ні, не треба у Краків, прожогом на Хортицю!» – одразу заперечував інший.
«У Краків!!!» – велів перший.
«До козаків!!!» – ричав другий.
«У Краків: там тобі відкриється істина! Старець саме на це натякав!..»
«На Хортицю: час розставить усе по місцях!..»
Внутрішня роздвоєність тривала доти, поки Дмитро зусиллям волі не зібрався з думками й не скомандував собі:
«Мовчати!!! Я їду до Кракова, щоб з’ясувати все і зрозуміти, як жити далі! Нехай буде так…»
Набравши флягу джерельної води, князь голосно свиснув. Удалині почулося заливисте іржання, незабаром з хащів вилетів вороний. Вишневецький підхопився у сідло й відправився назад. Кінь одразу знайшов зворотну дорогу, і вже за півгодини Дмитро під’їхав до місця, де ранком распрощався з Охрімом.
Краків, столиця королівства Польського, 1551 рік.
Столиця зустріла стомлених подорожан сумним заливним дощем. Вони зупинилися на гостиному дворі неподалік Вавельського замку. Вишневецький настільки втомився, що не роздягаючись звалився на застелену постіль і одразу провалився в непроглядну чорноту без жодних сновидінь.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кинджал проти шаблі [Серія:"Історія України в романах"]» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина ІІ Княжич із Вишнівця“ на сторінці 28. Приємного читання.