– «Варшава»!.. повірочка.
– «Голта»!.. повірочка.
Щодалі мислі починали вже повзати, як сонні мухи восени, і Свир губив їх початок і кінець. Його гнітила думка, як кінчити війну. Мислі падали у глибокий льох, Свир знову блимав. «Треба кінчати війну… А ми слухаємося, як ті вівці». І знову кудись провалювалися думки.
Раптом на ввесь бліндаж розлігся твердий, владний, але приглушений голос:
– Барбоси, це ви так вартуєте? Гази, чуєте?!
Цацоха і Свир разом кліпнули очима й відсахнулися назад: на дверях, пригнувши голову, стояв хтось у френчі з капітанськими погонами. Він придивлявся до них величезними очима за стеклами з білими обідками, що сиділи над довгим зеленкуватим і гранчастим хоботом. Все обличчя по вуха ховалося під сірою гумою, а хобот від його слів трясся й цокотів кінцем об пряжку паска на животі. За спиною капітана над Фердінандовим Носом яскравими бризками займалася зоря.
Цацоха й Свир все ще кліпали сонними очима й машинально натискали на кнопки телефонів.
– «Варшава», «Голта»!
– Ви чули, що я вам сказав? – знову крикнув капітан. – Гази!
Його голос хоч виходив і через дірку в хоботі, проте телефоністи відчували, як він ніби ходив у них поза шкірою.
– Де ваші протигази? Де поручик Туманов?
І капітан нервово ляснув себе стеком по халяві. Це був характерний рух, по якому Свирові не трудно було вже пізнати свого старшого офіцера Забачту.
– Ну, прокинулись? – ще раз спитав капітан і ткнув кінцем стека в Цацошин лоб.
Телефоністи поквапливо заметушились і, все ще тикаючи пальцем у глухий телефон, другою рукою неоковирно почали натягати гумові протигази на обличчя.
– А це чий? – указав Забачта стеком на третій протигаз, що висів на розсосі.
– Поручика Туманова.
– А ви мені скажете врешті, де він?
– Вони ще звечора вийшли, а куди – хіба ми знаємо?
– Збирались до вас на пункт.
– Без протигаза? Шукайте скоріше. Дзвони!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Без козиря (збірник) [Серія:"Історія України в романах"]» автора Панч П.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Без козиря Повість“ на сторінці 36. Приємного читання.