– Вам тільки що говорили!
– Наговорили, а ми їм за це голови неси.
– Повоюйте самі, а ми краще слободою попользуемся!
Полковник, мало не плачучи, бив себе по Георгіївському хресті й намагався ще щось викрикнути, але його сердито зацитькували:
– Годі! Попробуйте ще ви для нас повоювати.
– А ми рушницями в панів краще хліба відіб'ємо.
– Вони цього тільки й бояться.
– Їм хочеться, щоб нас менше зосталося. Нє-є-є!..
– Братці, ось же наш комітет!
– Товариші, коли ми покинемо війну, німці за нами по п'ятах… – почав несміливо комітетник.
– Додому! Царя нема – кінчай війну!
– І голодом не мори: чому не привезли сьогодні каші?..
– Вчора теж на картоплі. Повоюй на такій порції.
– А звісно, яка може бути війна на голодний шлунок.
– Вас дурять. Ми захопимо німецькі окопи без єдиного пострілу. – І полковник вигукнув: – Вперед! За мною!
– Пане полковнику, главковерх Керенський! – вигукнув телефоніст.
Полковник поспішно кинувся до телефону.
– Я слухаю… Виноват… Слухаю. Все це більшовицька агітація! Радий старатися, пане главковерх. Ага! – і з трубкою в руках він обернувся до полку: – Слуха-а-ай, панове офіцери, главковерх віншує вас із перемогою над ворогом і з усіма від цього наслідками. І вас теж, братці! За мною, ура!
Солдати перезирнулись і весело крикнули «ура», але лізти на бруствер, крім офіцерів, не знайшлося охочих.
– Гуляйте самі! – глузливо сказав один. Його підтримали дружним реготом.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Без козиря (збірник) [Серія:"Історія України в романах"]» автора Панч П.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Без козиря Повість“ на сторінці 25. Приємного читання.