Розділ «Додаток 1 Хронологічна таблиця до роману «Пустоцвіт»»

1745 За активної участі Олексія Розумовського відновлено Київську митрополію

1745 Після смерті герцогині де Шатору та періоду затяжної депресії французький король Луї XV захоплюється мадам д'Етіоль, якій невдовзі надав титул маркізи де Помпадур

1745 Принцеса Анхальт-Цербстська, охрещена у православ'ї Катериною Олексіївною, виходить заміж за Великого князя Петра Федоровича – майбутнього царя Петра III

1745—1746 Народжується Августа – справжня дочка імператриці Єлизавети Петрівни та Олексія Розумовського, її охрещено, ймовірно 24 листопада – в день мучениці Августи Римської. Надалі Августу виховує сестра Розумовського – Віра Григорівна Дараган

4.02.1746 Друга ймовірна дата народження Анджея Тадеуша Бонавентури Костюшка. У всякому разі, 12.02.1746 року його охрещено у фольварку Меречевщина поблизу Коссова (сучасний Івацевичський р-н Брестської обл., Беларусь)

21.05.1746 Кирило Розумовський стає президентом Санкт-Петербурзької Імператорської академії наук

1746 Григорій Теплов стає асесором Академії наук, членом Академічного зібрання

27.06.1747 Імператриця Єлизавета І підписує регламент Академії наук, участь в укладанні якого брав Григорій Теплов

27.10.1746 Кирило Розумовський одружується з Катериною Наришкіною – фрейліною імператорського двору

1746 Після чергових пологів помирає на засланні колишня правителька Російської імперії Анна Леопольдівна

5.05.1747 На вимогу української старшини, підтриманої Олексієм Розумовський, імператриця Єлизавета І іменним указом «Про буття в Малоросії гетьмана за колишніми норовами і звичаями» відновила гетьманат

1747 Микита Панін призначається послом у Данії, але вже за кілька місяців його переведено російським послом до Стокгольма

15.07.1748 Інша дата вінчання імператриці Єлизавети Петрівни та Олексія Розумовського, яке нібито відбулося у церкві Воскресіння с. Бараші (втім, багато фактів свідчать проти цієї версії)

1748 Кирило Розумовський стає підполковником Ізмайлівського лейб-гвардійського полку, сенатором і генерал-ад'ютантом

1748 Степан Шешковський стає підканцеляристом московської контори таємних розшукових справ, а згодом його переводять до Санкт-Петербурга на посаду архіваріуса Таємної канцелярії

24.04 (лютий? 18.07?) 1750 На раді в Глухові Кирило Розумовський обирається гетьманом України

1750 Григорій Теплов призначається колежським радником і переходить у розпорядження українського гетьмана Кирила Розумовського

1750 Відбувається нове повстання гайдамаків на Правобережній Україні Початок 1750-х Велика княгиня Катерина починає роман з гвардійським офіцером Сергієм Салтиковим

1750-ті роки Відновлюється автономія Гетьманщини, права гетьмана поширюються на Київ та Запорожжя, відання справами Гетьманщини з Сенату переводиться до Колегії закордонних справ. Серед вищої козацької старшини намічаються дві течії: консервативна (генеральний писар Андрій Безбородько, генеральний підскарбій Михайло Скоропадський) – намагалась наблизити козацький устрій до суспільного ладу Речі Посполитої, й реформаторська (брати Туманськ і, зокрема Василь – майбутній генеральний писар), яка брала за взірець країни Заходу й воліла встановити в Україні гетьманську монархію (в дусі освіченого абсолютизму), спадкову в роді Розумовських, але з конституційним парламентом (Генеральні збори)

18 —29.06.1751 За «суворим» (!) наказом імператриці Єлизавети І, Кирило Розумовський переїздить з Москви до гетьманської столиці – Глухова. Разом із гетьманом туди їде Григорій Теплов. В подальшому останній, зокрема, керує роботами з відновлення Батурина