TextBook - Ов-ов-ов! - з усіх боків, одбиваючи красу юнацьких голосів, радісною луною одгукнувся заспаний «дід».
- З Новим роком! З новим щастям!..- І в лісі, розкованім од чару, повно шуму й галасу...
Під дубом на снігу горить огонь - великий, веселий, тріскучий... Червоніють намети снігу. Осторонь, у темряві лісу, одлискує проти огнища спина буланого.
Один завів, усі підхопили, мов усі з одного з’їхались місця:
Шалійте, шалійте, скажені кати... [2]
З жаром! Аж ліс зашумів, уперше почувши такий спів...
Гомін, співи, сміх, вечеря в «діда»...
- Журнал! Доставайте журнал! Написать «дідові» привітання!
Гуртом підсадили одного на дуба.
- Ти ховав, ти й доставай!
Видерся до дупла. Засунув руку. Шарить... Ще і ще...
Всі з тривогою:
- Що таке?
Повикидав сухий лист із дупла, кору, все...
- Нема!
- Шукай!
Шарив знову, довго, вперто...
- Нема: украв хтось!..
- Не може цього бути! Хто сюди полізе: певно, хтось із своїх.
- Треба спитати Чуденка: він є зараз в містечку?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Осінні новели» автора Васильченко С.В на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ФІАЛКИ“ на сторінці 11. Приємного читання.