Сєра

уторопав, раптом йому як божий день стало ясно, хто всі ці тижні пиздив у нього

ящики. Біг він за ними метрів п’ятсот, аж поки не наздогнав Цюпу. І Сєра ніколи не

забуде, як ця сука пинала з усієї дурі його друга, наче він був зовсім не дитина. Але

він був дитина — плакав і звивався в пилюці, наче вуж, якого облили оліфою і

підпалили, а сторож і далі лупив його ногами, здіймаючи до розжареного неба суху

пилюку їхнього дитинства.

Сєра так само, але слабше, розбурхав хроплячі тіла, які звивалися у пилюці.

Пророк, активно послуговуючись обсценною лексикою, запропонував висуватися

назад, бо купа справ і справді: «Фіглі тут далі робити, мужики?» Зібралися, заїхали за

пивом у місцевий магазин, довго тарабанили в двері, аж поки не прокинулася

власниця, закупили пива, за півгодини поправили здоров’я і вже неслися в Сєриній

дев’ятці назад до Містечка.

***

Гриша майстрував останні амулети. Все колупав і колупав той капот з

кинутого магазину. Капот від ЗІЛа. . На цьому блакитному капоті він колись витяг

двигун із чорнобильської зони. Поклав його на капот і за мотузку потяг свій

мародерський плуг глибокими снігами Полісся у бік колючого дроту.

А зараз сидів і нарізав останнє шмаття, згадуючи холодні зими давніших часів,

муторні мутки, вінт, і технічні драгмети — все своє життя. Оформляв метал у дрібні

шматочки з металеву гривню розміром, у центрі кожного дірявив отвір свердлом на