Тоді мені тут робити нічого…
Йде до виходу. Робінзон схоплюється. Заступає Крузі дорогу.
Крузя задоволено осміхається. Проте рветься до дверей.
— Пусти! Я тут не зостануся.
Робінзон хапає її в оберемок, несе до кімнати, кидає на диван. Крузя дригає ногами, кричить:
— Варвар! Садист! Пусти мене!..
…Контора дирекції парку. За столом директор. За своїм столом бухгалтер. Технік також на своєму місці. Ніби з того часу, як ми сюди заглядали, нічого не змінилося.
Директор дивиться у відчинене вікно, підперши рукою кругле підборіддя.
Застигла над журналом мод Ангеліна Соломонівна. Бухгалтер продовжує читати інвентаризаційну відомість.
— Слон, масть сіра. Вік 7-одинадцять років. Штука одна. Бегемот, масть сіра, вік десять років, штука одна. Носоріг дворогий, масть сіра, штука одна, вік п’ятнадцять років. Примітка: один ріг відламаний…
Директор:
— Не розумію вас.
— З одним тільки рогом, Іване Йосиповичу, носоріг. Хай ось скаже Ангеліна Соломонівна.
Ангеліна Соломонівна незворушно розглядає журнал мод. Директор:
— Де подівся другий ріг?
— Не знаю, Іване Йосиповичу.
— Як це «не знаю»? Як це «не знаю»? Ви бухгалтер. Ви робили інвентаризацію. Завтра встанемо вранці і побачимо, що у слона нема хобота, а в тигра шкури…
— Іване Йосиповичу, не побачимо. Бо слон, вибачте за нескромність, без хобота жити не зможе. Для слона хобот — якби ото для нас рот і ніс разом.
Директор встав, нервово пройшовся по кімнаті:
— Я вас питаю, де ще один ріг носорога?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Штани з Гондурасу: Сатира та гумор» автора Дудар Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КОРОТКІ ПОВІСТІ“ на сторінці 34. Приємного читання.