TextBook Та ось рипнули двері. На порозі з’явився низенький худенький чоловічок з блідим обличчям, червоним носом і грипозними очима. Хрипким голосом сказав:
— Да-а-а-а!
І пройшовся грипозним поглядом по багетних рамах.
Кучеряві й лисі, бородаті й вусаті, усміхнені й серйозні заціпеніли у тривожному чеканні.
Коли з’являється цей чоловічок, когось із стіни завжди знімає. І доля його зостається невідомою.
— Федя! Давай драбину! — гукнув чоловічок хрипким голосом за двері.
З-за дверей з драбиною з’явився Федя. З інших дверей вийшла дівчина.
— Людо! — звернувся до неї хрипкий голос. — Хто з них Сковорода?..
«Сковороду? — запитували мовчки один одного кучеряві і лисі, вусаті й бородаті, усміхнені й серйозні. — За що? Може, за те, що одежина його скидається на попівську рясу?»
— Третій зліва, — показала дівчина.
— Знять треба! — розпорядився хрипкий голос. — Раму ремонтувать будуть…
У їхніх розумних поглядах знову з’явилися іскорки життя.
Що собі викуєш
Людина — господар своєї долі та її коваль. Так мене переконували.
Настав мій час. І я вирішив кувати свою долю. Не всю одразу. Спочатку половину. Бо знову ж таки мене переконували: «Професія людини — це її півдолі».
Викую півдолі.
Намітив кузню. Набрався ентузіазму. Ускочив.
— Ти куди? Місць нема!
Вискочив.
А час не жде. Життя стікає.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Штани з Гондурасу: Сатира та гумор» автора Дудар Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГУМОРЕСКИ, ФЕЙЛЕТОНИ, УСМІШКИ“ на сторінці 89. Приємного читання.