TextBook Пшоняк проковтнув гіркий клубок. Тоді розправив свої, як у горобця коліно, плечі. Гордо підняв голову.
На ту голову лягла увінчана золотими перснями рука дружини.
— Гі-гі-гі! Лоскотно… — знітився Пшоняк.
— Тьху ти, господи! — вилаялася дружина. — Ну ж ти й вилупок — лоскоти у лисині! Ще світ не бачив!..
— Не все одно, чи у п’ятах, чи в лисині, — зауважив Пшоняк. — Мусить людина десь мати лоскоти…
Дружина Пшоняка не слухала. Очі її були прикуті до клітки. Вона пожирала очима лева.
Лев спокійно лежав посеред клітки. Гордо крутив пишногривою головою. Мружив очі. Шерсть на ньому вилискувала як на голові дружини Пшоняка буклі шиньйону.
У куточку клітки, в непримітному місці, лежала левиця. Худа, виснажена, з облізлою шерстю.
Дружина торкнула Пшоняка.
— Подивись! — кивнула на лева. — Бачиш, яким має бути мужчина?!
Пшоняк байдуже зиркнув на лева. Цвіркнув крізь зуби. Тоді перевів погляд на левицю:
— Коли я буду таким кудлатим піжоном, ти матимеш вигляд отієї миршавої левиці…
Вислизнув з-під ліктя жінки, повернувся і подався до клітки мавпи.
«Матильда»
Це було під час тижня «Культуру — в маси». Я виступав з оперним співаком Іваном Кряквою. В критому ринку.
Дирекція звільнила нам шматок стола у центрі торгового залу. Іван видряпався туди. Затягнув:
На Арбате я свой, на Крещатике свой…
Гамір у залі поволі вщух. До нас почали підходити. Старенька жінка кінчиком хустини витерла сльозу:
— Боженьку, такий молодий, а вже каліка…
Друга жінка поклала до Іванових ніг яблуко. За якусь хвилину там лежали горіхи, морква, шматок сала, кілька картоплин.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Штани з Гондурасу: Сатира та гумор» автора Дудар Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГУМОРЕСКИ, ФЕЙЛЕТОНИ, УСМІШКИ“ на сторінці 85. Приємного читання.