Дядько, що продавав м’ясо, зауважив:
— А здоровий бугай. Міг би й працювати…
В цей час до мене підійшов якийсь тип. Шепнув:
— Сєрий, твоя ідея? Молодця! Тягніть резину…
І зник у натовпі.
Іван вже закінчив першу пісню. Виконував арію:
Кто может сравниться с Матильдой моей…
До столика пробився чорновусий чоловік. У картузі як решето. Сіпнув Івана за штанину:
— Слиш, Матильда. А «Суліко» можеш?..
— Не заважай йому, — шепчу.
Повернув носа до мене:
— А ти хто? Єго прораб?.. Смотрі, такой худой, а начальник…
Іван якраз закінчив. Зліз із стелажа.
Тепер видряпався я.
Стою. Думаю. Чим той базарний гармидер розсмішити? Раптом з другого кінця дикий вереск:
— Украли! Украли!
На базарі здійнялася буря. Бачу, здалеку тицяють у мене руками. Кричать:
— Це вони! Отой довгоносий і Матильда… Одна шайка… Натовп посунув на нас. Я зістрибнув на підлогу.
Та було пізно. Нас схопили. Скрутили руки. Обдаровували стусанами. Кричали.
— Бач, Матильдами прикидаються…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Штани з Гондурасу: Сатира та гумор» автора Дудар Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГУМОРЕСКИ, ФЕЙЛЕТОНИ, УСМІШКИ“ на сторінці 86. Приємного читання.