Розділ «Частина третя Полювання. Кров за кров!»

— Ік… To ти!.. IK… Та щоб тебе!.. Ік… Та щоб тобі!.. — нарешті Кудряш зміг вдихнути й видихнути.

Чеслав і не чекав, що так налякає товариша. Він уже й не знав, чи то підійти до того ближче, чи залишатися на місці, щоб не перелякати ще більше.

— Ти чого, опудало солом’яне?! Це ж я, Чеслав!.. — сам тепер обережно звернувся до переляканого на смерть товариша.

— Тепер бачу-у-у… — трохи заспокоївшись, але все ще зі страхом поглядаючи на друга верткими очима, пробелькотів Кудряш.

Чеслав, пригасивши посмішку, аби не образити товариша, що застряг у сітці, почав пояснювати:

— Ось… хотів пробратися до тебе потайки… Щоб хто не примітив. А ти такий крик здійняв, дурнику! Добре, нікого поруч не видно… — і про всяк випадок ще раз оглянувся навсібіч.

— Так ти ж перший заричав із води! — від досади на свій ганебний переляк Кудряш зачерпнув води й бризнув на Чеслава.

— Я?!!

— А то хто ж! Тітка моя?!!

— Так я всього лише тихо покликав тебе — Кудряше!

— Тихо! Та мені таке почулося!.. У-у-у-а!!! — спробував зобразити почуте Кудряш.

Чеслав таки не витримав і пирснув зо сміху:

— Тож ти, мабуть, спав, сонна тетеря, на ходу…

— Я?! Та я!.. Та я рибу… того… сюди… туди… — обуренню Кудряша за таке несправедливе обвинувачення не було межі.

Та помітивши, що Чеслав тільки ще більше регоче з його пояснень, замовк і, трохи замислившись, щось пригадуючи й прикидаючи, неохоче, вимушено визнав:

— Ну, може, й дрімав трохи…

— Ох, юначе, замордують тебе ігрища та дівки!.. Від нічних гульбищ ще й не таке приверзеться! — простягнув Чеслав руку товаришеві й допоміг вибратися з води.

Кудряш скидався на колоду, що довго пролежала в гнилому болоті й увібрала в себе весь смердячий бруд. Чорна масна рідина рясно стікала з його забрудненого одягу.

— Та які там гульбища, коли в городищі всі приголомшені, — ходять й оглядаються та шушукаються по кутах. Так, трохи посиділи у сутінках… — крутячись і намагаючись побачити свою спину й зад, сумовито оглядав себе, замурзаного, Кудряш.

— Ой, чи трохи?! — не повірив Чеслав.