Розділ «ЧАСТИНА ПЕРША»

І мерзне на устах блідих молитва,

А з кожного кутка лунає сміх.

В снігах заметено слова прокльонів,

Серця загублено в заметах і завіях,

І ми тепер у сніговім полоні

Бредем в кайданах смутку й безнадії.

Та все ж бредем —

зневірені прочани —

У пошуках якоїсь правди…

Під ноги стеляться сніги мовчання,

І ноги ковзають на кризі зради.

Йому снилося, що він ще дитина, а вродлива дівчина з довгим волоссям, яка взяла його за руку й повела лугом, — Мальва Ланда.

Вони бігли… І вслід їм летіли крилаті коні, золоті риби і вогняні пелюстки… Земля була гаряча і обпікала ступні. Але далеко попереду світилася річка, і її яскраве проміння сліпило очі, обплутувало й тягло до себе…

Прокинувшись, дуже шкодував, що вони так і не добігли до тієї річки й не вистудили ніг…

Така моя печаль,

Така моя скорбота —

Гасити біль в очах

І затуляти рота.

Дивитися у даль,

Майбутнє прославляти,