Розділ «ЧАСТИНА 1»

З підсобки вискочило кілька японців у кухарських фартухах, з ножами та виделками в руках. Попри абсурдність ситуації, на якусь мить Томі стало смішно: азіатські куховари нагадали їй головорізів-якудза, що збираються пошматувати непокірного. Але насправді ті лише перелякано скупчилися у зграйку, перегукуючись між собою — вочевидь, радилися, як зупинити божевільного клієнта. Та Філя, втім, зупинив себе сам.

Він підскочив до сусіднього столу, схопив з нього порцелянову мисочку, розкришив її пальцями та одним різким рухом розпоров собі скалкою горлянку.

Тепер закричали вже всі присутні, включно з Тамарою. Довгий струмінь темної крові бризнув по дузі й зачепив кілька ліхтариків, що заходилися несамовито хитатися в усі боки. Але, як не дивно, Філя був ще живий і навіть тримався на ногах. Неначе й не було розрізу від вуха до вуха — він так само сіпався в корчах і видавав протяжливі звуки, які тепер перетворилися на суцільне булькання. Знову хитнувшись до столу, він схопив уже палички для їжі й почав несамовито штрикати ними себе у шию. П'ятий удар виявився останнім — сіпання припинилося, палички застрягли в розпоротій горлянці, а Філіп мішком завалився на підлогу й лишився нерухомим — лише багряна калюжа швидко розповзалася навколо його голови, заливаючи декоративну плитку підлоги.

Тільки зараз Тамара зауважила, що вона сама напівлежить на лаві, пригинаючись під стільницею. Потім руки зрадили її, й вона практично скотилася на долівку, боляче вдарившись коліньми. За кілька метрів в ідіотській позі завмер Вересень. От і постежили. І що тепер? Що далі?..

Переговори, як кажуть у політичних колах, провалилися.