«І я так само», – огризнулася Ганя.
«Але що йому заспівають на службі?» – задумалася пані Аделя.
«А що – з роботи виженуть!»
«Чи його виженуть – ще не знати. Але її родина вже вигнала з дому відступницю від віри. І то не з жидівської халабуди над Чорним потоком, а з вілли «Ядвіга» – з найбагатшої у Місті сім'ї ювеліра Баруха Фойєрштайна!»
«О матко Боска! – перехрестилася Ганя. – Що ж він діятиме без такої поплатної служби?»
«За нього не бійтеся, він уже встиг скласти собі файний капітал. Таж пан радник такий скупердяга, що з самого Пацикова тягнув би цапа за пуцюрину аж на Торговицю…»
«Встиду не маєте… Та й неправда це, сама бачила, як він біля церкви роздавав жебракам ялмужну».
«О, та цей бабодур у такий спосіб від гріхів відкуповується! А втім, коли ходить о стислість, то я від такого мужчини теж би не відмовилася…»
«Вам ще мало?»
«А того ніколи не буває забагато, моя кохана… Але ж ви на тому дуже погано визнаєтеся… Ой Ганю, Ганю, як уже раз таке станеться, то все життя мете співати коломийку: «Там у церкві на престолі догоряє свічка, якби була не давала, була би-м правічка!» Така, як ви».
«А ви мене бадали?» – образилася панна Ганя й замовкла.
«Та йой! – скрикнула раптом пані Аделя. – Ми про пусте базікаємо, а я ще не спитала у вас, що чулисьте з політики».
«Шум був у слухавці, не все могла впіймати. Та нібито сказав маршалок Ридз-Смігли: «Nie damy niemcom ani guzika».[6]
«А про штани він нічого не сказав? Чи вирішив їх теж не віддавати?»
«Ви так штуцерно балакаєте зі мною, пані Аделю… – знову з образою відказала Ганя. – Не на всьому, правда, розуміюся, але ж мусите знати, що я не зовсім глупа – маю штири кляси повшехної школи!»
«А нащо вам більше?»
«Та й вам не набагато додалося від того, що колись складали матуру: вся ваша фільозофія дальше чоловічих штанів не сягає».
«А ви й про них не маєте зеленого поняття!»
І були б сусідки з доброго дива пересварилися, якби пан Корнель не почув, що їхня розмова і його тичиться. Й він сказав до Сальомеї:
«Тій тріскотні не буде кінця – мусимо набратися відваги й вийти до них».
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Торговиця» автора Іваничук Р.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша“ на сторінці 17. Приємного читання.