TextBook Олексій дивився на неї своїми неймовірно блакитними та теплими очима, і вона очманіло розуміла, що зараз сидить перед удавом і він уже може робити з нею все, що заманеться. Зусиллям волі відвела погляд. Це її очі зазвичай зводили з розуму чоловіків, а тут таке. Дивилася вбік – на вікно, у темне небо. Трохи попустило.
– Пасує, кажеш? – трохи іронічно запитала. – А яке з них?
– Обидва, – він навіть не задумався. – Ти дуже красива, Мавко, та чомусь дуже нещасна. І ти про це знаєш, правда?
Вона сполохано опустила очі. Нещасна? Вона?
– А ти щасливий, Мамаю?
– Так. Навпроти мене сидить найвродливіша у світі жінка, яку заледве не спекло моє сонце, а я її відпоюю козячим молоком та годую з ложечки. Так, я щасливий чоловік.
Він підводиться з крісла. Гладить її по голові, мов маленьку. Кінчиками пальців, що пахнуть тютюном, торкається її сухих губ.
– Красива.
Він ніжно цілує її в очі, в уста. Як маленьку дитину, не як жінку.
Магдалена не опирається і не ворушиться. Вона заніміла, вона хоче бути щасливою, ох, як вона хоче бути щасливою.
Він знаходить серед сплутаного волосся Мавчине вушко і ніжно шепоче:
– Щастя!
– А хіба можна всім дістати його?
– Можна всім!
– А де ж його дістати?
– Всюди!
– Коли?
– Завжди.
– Чому ж не всі мають?
– Тому що не хочуть.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Щоденник Мавки» автора Корній Дара на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ ІІ Альфа і Омега“ на сторінці 33. Приємного читання.