TextBook За звичкою зо дві години посидів під дверима реанімації, вислухавши купу добрих порад.
До хати дійшов. На автопілоті.
«Все, я беру тайм-аут», — заявила свідомість.
«Я тобі дам тайм-аут. Що я напишу в блокноті?»
«День третій. Я вмер. Прошу не турбувати».
Він упав пластом на ліжко і згадав про аспірин, вже провалюючись у пекло.
Самотність — це коли немає кому подати тобі ложку води.
…Прокинувся на світанку з чавунною головою і насамперед визирнув у вікно.
Туманний ранок безсоромно обіцяв перейти у такий само сльотавий день.
Мама любила туман, — згадалося недоречно.
Мама. А вона ЗНАЄ?
І він знову заснув.
— …Троцишин Антон Федорович…
— А ви справді його адвокат?
— Так, я адвокат Андрія Ігоровича Шелепінського. І я прошу розповісти мені…
— Я вже все розповідав слідчому.
— Тепер прошу розповісти мені…
— Чому ви всі так любите по сто разів?..
— Троцишин Антон Федорович, ви відмовляєтесь відповідати на запитання?
— Та ні, ні, просто… Те, що сталося, — жорстоке і несправедливе злодіяння. Я все ще не можу отямитись. Я бачив, розумієте, бачив… як він лежав на ліжку… з двома ножами у тілі. Це дуже страшне видовище.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Репетитор» автора Хома Анна на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Анна Хома Репетитор“ на сторінці 128. Приємного читання.