Розділ «1»

— Ти моя Кліо!

— Е-е! — обідилася та. — Тіко без матюків!

Не знала бєдна Свєтка Кисіль, шо Кліо — це богиня історії!

У це ж врем’я до Свєтки Борщ приблизився Кісточкін, остановив свій взгляд на її цицьках, що здіймалися вгору-вниз, потім довго нишпорив у глибокому кармані своїх штанів (аж Свєткині цицьки задвигалися ше бистріше), витяг звідтіля архіологічеську кісточку і полоскотав нею Свєтку якраз у виїмці між цицьками.

Свєтка Борщ од цього стала похожа на настоящий борщ.

А Свєтка Непадайдощ, узрівши, шо проісходить шось непонятне з цими городськими моніяками, перелякано підхопилася з місця, сахнулася від бєшеного взгляда Черепка. А цього якраз і не нада було робить, бо вона перечепилася через лавку і стала падать. Однак Черепок оказався хвацьким хлопцем з реакцією хвутбольного вратаря, а потому вона й оказалась в його об’ятіях, вроді хвутбольний м’ячик. Він поймав її і сказав сакраментательну фразу:

— Не падай-бо ж!

— Вобше-то, я не якась там Непадайбож, а Непадайдощ!

— Ета чьто, ваша фамілія, да? — спитав ошарашений Черепок.

— Да! — перекривила його Свєтка Непадайдощ.

— Ульот! — восхіщонно простогнав він. — Вот ета фамілія, так фамілія! Потрясающе! Нє то, шо у мєня — прозаіческоє «Черепок»! Тьфу ти! А єслі я на тїбє женюсь, разрєшиш взять твою фамілію?

— Ще чого! Сто лєт ти мені снився! В сімейних трусах у цвіточок! — гордо заявила Свєтка.

І ми всі зразу пойняли, шо перед нашими глазами розвертаєцця грандіозне лав сторі!

І так стало млосно на душі, шо ше є в світі любов з першого взгляда! Однак все спортив Мумріков:

— Хлопці, ви чого? — розкричався він. — Ану, за гільцем!

І «парубки», то єсть архіологи з Брігадіром, двинули на пошуки деревця для гільця.

А Свєтки наче заніміли. Вони сиділи з вилупленими очима і дивилися на закриті двері.

— Дівчонки, ви шо? — удивилась я.

— Хто це був? — сінхронно спитали вони мене.

— Це дружби.