Розділ «Частина третя Ванда»

– Наприклад?

– Мене цікавить залізниця.

– Усіх цікавить залізниця.

– Точніше міст, відразу за Здолбуновом. Знаєш, як він охороняється?

– Уявляю. Можу організувати наше підпілля…

– Не треба. Уже не треба. Ми без вас маємо всі схеми, з місцями розміщення постів. Охорона посилена, виставлена з обох боків мосту. Знизу вода, хоч не глибоко, підібратися складно. Я б сказав, неможливо. Для успішної закладки під опори потрібні водолази… чи хтось із навичками… Коротше, мороки багато, часу мало. Рвонути треба згори.

Ванда не здивувалася. Лиш уточнила:

– Яким способом? Бомбити?

– Майже. Пронести міну на поїзд, скинути на ходу, на рейки.

Вона й двох секунд не подумала.

– Ніхто на таке не піде, товаришу майор. Самовбивць нема.

– До чого тут…

– До того! – відрізала, похопилася – надто голосно, знизила тон, повернула посмішку. – До того. У нас є прямий вихід на залізницю. З машиністом можна домовитися, але він навряд чи готовий підривати себе разом із составом.

– Ніхто не каже про поїзд. Зірвати треба міст, – пояснив Єрмолов. – Міна буде з годинниковим механізмом. Його наведуть на п’ять чи навіть сім хвилин. На стільки, на скільки треба, аби состав переїхав. Зі свого боку наші потурбуються, щоб німці дізналися – диверсію скоїла так звана повстанська армія. Це все, що тобі, Вандо, треба знати.

Доївши морозиво, майор витягнув із бічної кишені кітеля картату хустку, витер кутики губів та липкі пальці. Ванда ще не впоралася зі своєю порцією, вертіла в руці, переварюючи почуте. Єрмолов тим часом зиркнув на годинник.

– О, фройляйн, запізнимося в кіно, – тут же засік боковим поглядом чепурну немолоду квіткарку, притримав супутницю за лікоть, рішуче попрямував у її бік. – Треба купити букетик. Жінки люблять квіти. Навряд чи твій гестапівець приревнує.

– Венцель. Ерик Венцель його звуть, – вирвалося в неї.

Ванді не хотілося чути зайвий раз, що змушена підтримувати стосунки зі слідчим гестапо.

І не могла зрозуміти, чому всякий раз, коли Єрмолов під виглядом Оскара Крюгера виходить на зв’язок із нею, він постійно нагадує про це. Так, наче задоволення дістає від того.

Ніби носом тиче.