Розділ 5 Аґріс

— Цілком, — відповів барон. — Сподіваюсь, ми ще встигнемо прибути в Хасседот до закриття міської брами. Правда, з котом-перевертнем нас пропустять і посеред ночі, але краще уникнути зайвих суперечок з вартовими. — Він підвівся. — А зараз я, з вашого дозволу, піду. Треба попередити моїх людей про від’їзд, а також перевірити, чи добре нагодовані коні. Трактирник ніби й порядний чоловік, та з людьми його професії слід бути насторожі. Зайва довірливість клієнтів розбещує їх.

За хвилину після того, як Штепан пішов, до нас піднявся трактирник. Він уже знав, про від’їзд і розсипався в перепрошеннях за недавній прикрий інцидент. Ми зрозуміли, що він побоюється за репутацію свого закладу і запевнили його, що жодних претензій не маємо. Відтак розрахувалися з ним, замовили продукти й вино на дорогу і попросили прислати слугу, аби той зніс речі.

А менше ніж за півгодини наш невеличкий загін покинув гостинний двір і виїхав у напрямку Хасседота.